ГОЛОПУПИЙ, А, Е.
Голопупий, а, е.
1) Съ обнаженнымъ пупомъ.
2) = Голопузий 2.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 304.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГОЛОПУЦЬОК, ЦЬКА, →← ГОЛОПУП, ПА,